Wydarzenia towarzyszące:
- 13.04.2024, godz.17:00 - Interrupted reading z Chwaściarnią
- 20.04.2024, godz.16:00 - Zerwane ziele z dziewięciu miedz – koncert i przyrządzanie zielarskich naparów
///
Wystawa w ramach Nagrody Inicjatywy Entry
12 kwietnia – 25 maja 2024
otwarcie wystawy: 12 kwietnia (piątek), godz. 19:00
Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury
"Powietrze nie jest pustką, lecz pełnym życia światem drobin grzybni, pyłków, kurzu, sierści i mikroplastiku. Od oddychania zależy ludzkie życie, w jakości oddechu kryje się stan naszego zdrowia, a gdy nie starcza nam tchu, szukamy pomocy innych. Nasze wdechy uzależnione są od wydechów roślin, one z kolei, czerpią od nas niezbędny im do fotosyntezy dwutlenek węgla. Oddychając tym samym powietrzem jesteśmy aktywnie ze sobą związane" – Julia Krupa.
Na początku XX wieku filozof i socjolog, Max Weber, wprowadził termin „odczarowania świata”, odnosząc się do jego racjonalizacji wytworzonej przez nowoczesność oraz odejścia od magicznego patrzenia. Sto lat później badaczka Sylvia Federici, wzywając do „ponownego zaczarowania światem” pyta: „Czy możemy wyobrazić sobie rekonstrukcję naszego życia wokół wspólnych relacji z innymi, w tym ze zwierzętami, wodami, roślinami i górami?”* Federici podkreśla przy tym istotną rolę kobiet w odbudowywaniu świata wolnego od hierarchii i podziałów, które stworzył kapitalizm. Dla Julii Krupy tworzenie nie-ludzkiej-sztuki, współbycia z naturą, jest próbą zaczarowania świata, które w epoce antropocenu i czasach kryzysu klimatycznego, staje się dodatkowo formą oporu.
Artystka-badaczka, w swojej twórczości przygląda się kulturowemu znaczeniu zielarstwa, które nazywa praktykowaniem troski. W „Chwaściarni”, gdzie organizuje zbierackie spacery, wspólne gotowanie, robienie maści, czy roślinnych amuletów, stwarza przestrzeń horyzontalnej wymiany wiedzy o roślinach, etnobotanice i fitoterapii. Jej działania wpisują się w nurt ekofeminizmu, zgłębiają tajniki leczenia ziołami, które wciąż postrzegane są jako wiedza na granicy magii i znachorstwa. A przecież czarny bez stosuje się powszechnie w chorobach dróg oddechowych, dziewanna nawilża śluzówkę, ułatwiając oddychanie przy kaszlu, a w Tatrach kopie się korzenie przetacznika, by pomagać przy suchotach.
„Uczynić niewidzialne wspólnotą” to opowieść o współzależności roślin i ludzi, pokazana z zielarskiej perspektywy. Usłyszymy na niej napędzany oddechem głos zielarek, zobaczymy wideo z opartego o rytuał współoddechu zbierackiego spaceru roślin leczniczych, fotografie, suszone obrazy, a także światłoczułe malarskie instalacje, opowiadające historie o roślinno-grzybnej sprawczości w świecie, któremu grozi utrata oddechu.
* Max Weber, Etyka protestancka a duch kapitalizmu,1934
** Silvia Federici, Re-enchanting the World, Feminism and the Politics of the Commons, 2018
opieka kuratorska: Kaja Werbanowska
koordynacja: Kinga Cieplińska
wsparcie procesu: Mikołaj Krupa
grafika: Punkt Widzenia
tłumaczenia: Tomasz Zając, Maria Severilova
wydarzenie FB: https://fb.me/e/6WlWF9dxc
///
[ENG]
Julia Krupa | Making the invisible a community
The exhibition is part of the Entry Initiative Award
12 kwietnia – 25 maja 2024
exhibition opening: April 12 (Friday), 7 p.m.
Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury
Air is not a void but a vibrant world of mycelial particles, pollen, dust, hairs and microplastics. Human life depends on breathing, the quality of our breath shelters the state of our health, and when we are short of breath, we seek the help of others. Our inhalations depend on the exhalations of plants; they, in turn, draw from us the carbon dioxide they need for photosynthesis. While breathing the same air we are actively connected to each other, explains Julia Krupa.
In early 20th century, philosopher and sociologist Max Weber introduced the term ‘disenchantment of the world’* which has become rationalised by modernity and stripped of the magical vision. One century later, researcher Sylvia Federici called for a ‘re-enchantment of the world,’ and asked: ‘Can we imagine reconstructing our lives around shared relationships with others, including animals, water, plants and mountains?‘** In doing so, Federici emphasized the important role of women in rebuilding a world free of the hierarchies and divisions that capitalism had created. For Julia Krupa, the creation of non-human-art and the coexistence with nature is an attempt to enchant the world, which has become a form of resistance in the Anthropocene era and in times of a climate crisis.
Artist and researcher Krupa explores the cultural meaning of herbalism, which she calls the practice of caring. She runs a Weed House, where she organises gathering walks, collective cooking, ointment or plant amulet production. She has created a space for horizontal exchange of knowledge about plants, ethnobotany and phytotherapy. Her activities are part of the eco-feministic current, they involve exploring the secrets of herbal medicine, still perceived as bordering magic and quackery. And yet elderberry is commonly used for respiratory diseases, mullein moistens the mucous membranes, making breathing easier when coughing, and speedwell roots are dug up to help fight consumption in the Tatra Mountains.
Making the Invisible a Community is a story of the interdependence of plants and people, shown from an herbalist perspective. It features the breath-powered voice of herbalists, a video of a ritual-based co-breath gathering walk of medicinal plants, photographs, dried paintings, and light-sensitive painting installations that tell stories of vegetal and fungal agency in the world, in danger of losing its breath.
* Max Weber, The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism, 1934
** Silvia Federici, Re-enchanting the World, Feminism and the Politics of the Commons, 2018
///
[UA]
Юлія Крупа | Роблячи невидиме спільнотою
Виставка в рамках Премії за Ініціативну Entry
12 квітня - 25 травня 2024
Відкриття вистави: 12 квітня (П'ятниця), 19:00
Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury
Повітря - це не порожнеча, а живий світ міцеліальних частинок, пилку, пилу, лупи та мікропластику. Життя людини залежить від дихання, якість нашого дихання приховує стан нашого здоров'я, і коли нам важко дихати, ми шукаємо допомоги в інших. Наші вдихи залежать від видихів рослин, які, в свою чергу, отримують від нас вуглекислий газ, необхідний їм для фотосинтезу. Дихаючи одним повітрям, ми активно пов'язані одне з одним - Юлія Крупа
На початку 20-го століття філософ і соціолог Макс Вебер ввів термін "розчарування світом", маючи на увазі його раціоналізацію, спричинену модерном, і відмову від магічного бачення. Століття потому дослідниця Сільвія Федерічі, закликаючи до "повторного зачарування світу", запитує: "Чи можемо ми уявити собі реконструкцію світу? "Чи можемо ми уявити собі реконструкцію нашого життя навколо спільних стосунків з іншими, включаючи тварин, воду, рослини і гори?"*. Таким чином, Федерічі підкреслює важливу роль жінок у відбудові світу, вільного від ієрархій та поділів, які створив капіталізм. Для Юлії Крупи створення нелюдського мистецтва, співіснування з природою - це спроба зачарувати світ, що в епоху антропоцену та кліматичної кризи стає ще однією формою опору.
У своїх роботах художниця-дослідниця розглядає культурне значення травництва, яке вона називає практикою турботи. У "Будиночку з бур'янами", де вона організовує прогулянки, спільне приготування їжі, виготовлення мазей чи рослинних амулетів, вона створює простір для горизонтального обміну знаннями про рослини, етноботаніку та фітотерапію. Її діяльність є частиною течії екофемінізму, що досліджує секрети лікування травами, яке досі сприймається як знання, що межує з магією та чаклунством. Проте бузину широко використовують при респіраторних захворюваннях, коров'як зволожує слизові оболонки, щоб полегшити дихання при кашлі, а в Татрах викопують коріння свищів, щоб допомогти при сухотах.
"Робимо невидиме видимим" - це історія про взаємозалежність рослин і людей, показана з точки зору травника. У ній будуть використані голоси травників, відеозапис ритуального збору лікарських рослин, фотографії, висушені картини, а також світлочутливі живописні інсталяції, що розповідають про взаємодію рослин і грибів у світі, якому загрожує небезпека втратити дихання.
* Макс Вебер, Етика протестантизму в епоху капіталізму, 1934
** Сільвія Федерічі, Зачаровуючи світ, фемінізм і політика спільного, 2018
