13 czerwca – 31 lipca 2025

otwarcie wystawy: 13 czerwca (piątek), godz. 18:00

Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury w Warszawie

Nagi owoc to tytuł krótkiej prozy poetyckiej*, która ukazała się w jednym z zinów Girls and Queers to the Front. Narratorka sugestywnie opisuje kolory, faktury, zapachy, dźwięki czy zmiany temperatury. Zmysły i zmysłowość, a także ciało i cielesność to tematy, które znajdują się blisko kolejnych motywów przewodnich zina. I podczas gdy język świetnie radzi sobie z nimi w naturalnym dla tekstu środowisku, to prace wizualne w niskobudżetowym druku i ujednoliconym formacie ulegają dosłownemu spłaszczeniu. Przestrzeń galeryjna ma swoje ograniczenia, ale pozwala lepiej doświadczyć wielkoformatowych prac malarskich, rzeźbiarskich czy tkaniny.

Kiedy w 2015 roku ukazywał się pierwszy zin Girls and Queers to the Front, nie miałyśmy pojęcia, jak trudna dla kobiet i osób queerowych z Polski okaże się rozpoczynająca się właśnie dekada gwałtownych zmian społeczno-politycznych. Ale może właśnie dzięki temu spontaniczna inicjatywa nie znikła tak prędko jak wiele podobnych zjawisk. Dla kobiet i społeczności queer samoorganizacja i strategia DIY (zrób-to-sam(a)) z wyboru zmieniła się w konieczność. Praktyki DIY rozumiemy przede wszystkim jako oddolne gesty: zabieranie głosu, kształtowanie narracji i estetyki, odrzucanie podziału na to, co profesjonalne i amatorskie. Wykuwanie dla samych siebie przestrzeni w dyskursie i życiu społecznym bywa frustrujące, ale jest też siłą niezwykle twórczą. Najnowsze ziny to już ponad 200 stronicowe antologie, a sam zakres działań GQTTF na przestrzeni tych 10 lat znacznie się rozrósł – wydaje książki, organizuje wydarzenia muzyczne i performatywne, prowadzi warsztaty, a przede wszystkim integruje społeczność queerowo-feministyczną.

Nagi owoc nie jest jednak przeglądem queerowo-feministycznych praktyk artystycznych czasów dobrej zmiany**, ani nawet „reprezentatywną” wystawą rocznicową – na łamach zinów GQTTF pojawiło się 515 (sic!) osób autorskich. W praktyce osób artystycznych, których prace prezentujemy w Galerii Promocyjnej, strategia „zrób to sam(a)” to również „wymyśl siebie sam(a)”, doing yourself. Zacierają granice między tym co ludzkie, a post- i poza-ludzkie. Nie tylko normy płciowe, ale nawet samo bycie człowiekiem jest zrzucane jak niewygodny kostium. Zamiast księżniczki całującej księcia zaklętego w żabę jest łabędzica przebijająca żabę mieczem, odlana w brązie przez Wiktorię Walendzik. Sebulec stereotypowemu wizerunkowi Afrodyty zostawia tylko muszlę – jego Afrodytx to fantastyczna, agenderowa hybryda. Heteronormatywny happy end rozpada się na wiele alternatywnych zakończeń również w interaktywnych pracach wideo Eternal Engine.

I chociaż próby zmiany świata najczęściej skazane są na porażkę, to wobec wykluczenia naiwny optymizm staje się sposobem na przetrwanie. Praktykowanie porażki jako strategii oporu to uzupełnianie wysychającego bagna własnymi łzami, które maluje Maja Janczar. W swoim absurdzie porażka staje się wzniosła, jak gigantyczna miłosna strzała Nadii Markiewicz, która nie trafia w tarczę i wbija się w ziemię. Wreszcie, w desperackiej próbie odzyskania sprawczości, Beati Jolanda Niesyta rodzi samą siebie w autobiograficznym reliefie. Nagi owoc to też opowieść o wspólnym dorastaniu: nastolatki, które 10 lat temu wysyłały swoje pierwsze, amatorskie próby artystyczne do zinów GQTTF, dziś są często aktywnymi uczestniczkami polskiej sceny artystycznej, ważnymi głosami aktywistycznymi, inicjatorkami innych platform tworzących przestrzeń dla osób, które jeszcze niedawno były jej pozbawione.

Czasem wystarcza nam przestrzeń hotelowego pokoju, w którym spełniają się queerowe fantazje erotyczne z fotografii Katarzyny Szenajch. Innym razem potrzebujemy biblijnych wręcz wymiarów – Edenu zamieszkanego przez dwie Ewy z płócien Elki Krajewskiej. Ta wystawa znajduje się gdzieś pomiędzy nimi dwiema. Właśnie w tym „pomiędzy” dojrzewa tytułowy nagi owoc.

_________________________________________

* U. Sommer, Nagi owoc, tłum. A. Kamińska, w:  GQTTF zine #10: Conflict,, Warszawa 2021

** Na szczęście prawie równolegle w poznańskiej Galerii Arsenał otworzyła się wystawa zbiorowa o takich założeniach: Strefy LGBT+ (zespół kuratorski: Tomek Pawłowski-Jarmołajew, Gabi Skrzypczak) trwa do 31.08.2025

///

osoby artystyczne:

Eternal Engine (Martix Navrot & Jagoda Wójtowicz), Elka Krajewska, Maja Janczar, Nadia Markiewicz, Małgorzata Mycek, Beati Jolanda Niesyta, Ada Adu Rączka, Sebulec, Katarzyna Szenajch, Wiktoria Walendzik, Liliana Zeic

kuratorki: Maja Demska, Aleksandra Kamińska

Girls and Queers to the Front: Aleksandra Kamińska, Agata Barbara Wnuk, Maria Halber, ze wsparciem Magdaleny Rzepeckiej i Katarzyny Szenajch gqttf.pl

Zinowa Biblioteczka: Małgorzata Mycek, Adu Rączka, Magdalena Rzepecka, Anna Wieszczyk, X-Philes, ziny z kolekcji GQTTF oraz wybrane publikacje Staromiejskiego Domu Kultury.

grafiki: Maja Demska

koordynacja: Zuzanna Andruszko, Kinga Cieplińska
we współpracy z Dianą Krawiec (Dobromiłą Dobro) / dział projektów literackich SDK

organizatorzy: Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury

matronat medialny: DUMA MAG

wydarzenie FB: https://fb.me/e/5Ci0TPxud

///

[EN]

BARE FRUIT
10 years of Girls and Queers to the Front

June 13 – July 31 2025
Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultur
Rynek Starego Miasta 2, Warsaw

Nagi owoc [pronounce: nahgee ovots, EN: Bare Fruit] is the title of a short poetic prose piece* published in a Girls and Queers to the Front zine. The narrator evocatively describes colours, textures, smells, sounds and changes in temperature. The senses and sensuality, as well as the body and physicality, are themes that are close to the zine's other leitmotifs. And while language handles them well in the natural environment of the text, the visual works, in low-budget print and a uniform format, are literally flattened. The gallery space has its limitations but it allows for a better experience of large-format paintings, sculptures, textiles and video.

When the first Girls and Queers to the Front zine was published in 2015, we had no idea how difficult the decade of rapid socio-political change that was just beginning would be for women and queer people in Poland. But perhaps it is precisely because of this that the spontaneous initiative did not disappear as quickly as many similar phenomena. For women and the queer community, self-organisation and DIY (do-it-yourself) strategies have become a necessity rather than a choice. We understand DIY practices primarily as grassroots gestures: speaking out, shaping narratives and aesthetics, rejecting the division between professional and amateur. While carving out space for ourselves in discourse and social life can be frustrating it is also an incredibly creative force. The latest zines are now over 200-page anthologies, and the scope of GQTTF's activities over the past 10 years has grown significantly – it publishes books, organises music and performance events, runs workshops and, above all, integrates the queer-feminist community.

However, Nagi owoc is not a review of queer-feminist artistic practices during the era of the PiS government in Poland, known after the party’s slogan as a period of ‘good change’**, nor is it a ‘representative’ anniversary exhibition – 515 (sic!) authors have appeared on the pages of GQTTF zines. In the practice of the artists whose works we present at Galeria Promocyjna, the DIY strategy also means ‘doing yourself’. They blur the boundaries between the human, the post-human and the non-human. Not only gender norms, but even the very essence of being human is discarded like an uncomfortable costume. Instead of a princess kissing a prince turned into a frog, there is a swan piercing a frog with a sword, cast in bronze by Wiktoria Walendzik. Sebulec leaves only a shell of the stereotypical image of Aphrodite – his Afrodytx is a fantastic, genderless hybrid. The heteronormative ‘happy ending’ breaks down into many alternative endings in the interactive video works Eternal Engine.

And although attempts to change the world are most often doomed to failure naive optimism becomes a means of survival in the face of exclusion. Practising failure as a strategy of resistance is like replenishing a drying swamp with one's own tears, as painted by Maja Janczar. In its absurdity, failure becomes sublime, like Nadia Markiewicz's giant love arrow, which misses the target and sticks into the ground. Finally, in a desperate attempt to regain agency, Beati Jolanda Niesyta gives birth to herself in an autobiographical relief. Nagi owoc is also a story about growing up together: teenagers who sent their first amateur artistic attempts to GQTTF zines 10 years ago are now often active participants in the Polish art scene, important

activist voices, initiators of other platforms creating space for people who until recently were deprived of it.

Sometimes, all we need is the space of a hotel room, where queer erotic fantasies from Katarzyna Szenajch's photographs come true. Other times, we need biblical dimensions – the Eden inhabited by two Eves from Elka Krajewska's canvases. This exhibition is somewhere between the two. It is in this ‘between’ that the eponymous naked fruit ripens.

_________________________

* U. Sommer, Nagi owoc, trans. A. Kamińska, in: GQTTF zine #10: Conflict, Warsaw 2021

** Fortunately, almost simultaneously, a collective exhibition with similar premises opened at the Arsenał Gallery in Poznań: LGBT+ Zones (curatorial team: Tomek Pawłowski-Jarmołajew, Gabi Skrzypczak) runs until 31 August 2025.

///

Artists: Eternal Engine (Martix Navrot & Jagoda Wójtowicz), Elka Krajewska, Maja Janczar, Nadia Markiewicz, Małgorzata Mycek, Beati Jolanda Niesyta, Ada Adu Rączka, Sebulec, Katarzyna Szenajch, Wiktoria Walendzik, Liliana Zeic

Curators: Maja Demska, Aleksandra Kamińska

Girls and Queers to the Front: Aleksandra Kamińska, Agata Barbara Wnuk, Maria Halber, in cooperation with Magdalena Rzepecka and Katarzyna Szenajch gqttf.pl

Zine Library: Małgorzata Mycek, Adu Rączka, Magdalena Rzepecka, Anna Wieszczyk, X-Philes, журнали з колекції GQTTF and selected publications of Staromiejski Dom Kultury.

Coordination: Zuzanna Andruszko, Kinga Cieplińska, in coopetation with Diana Krawiec (Dobromiła Dobro) / Literary Projects Department SDK

Organisers: Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury

Media matronage: DUMA MAG

FB event: https://fb.me/e/5Ci0TPxud

///

[UA]

ГОЛИЙ ПЛІД
10 років Girls and Queers to the Front

Голий плід — це назва короткої поетичної прози*, що вийшла в одному з зінів Girls and Queers to the Front. Оповідачка яскраво описує кольори, фактури, запахи, звуки й зміну температур. Відчуття та чуттєвість, а також тіло і тілесність — це теми, що тісно пов’язані з провідними мотивами зіну. І поки мова чудово справляється з цим у природному для тексту середовищі, візуальні роботи у низькобюджетному друці й уніфікованому форматі зазнають буквального сплощення. Галерейний простір має свої обмеження, але дозволяє краще відчути великоформатні живописні, скульптурні, текстильні чи відеороботи.

Коли у 2015 році вийшов перший зін Girls and Queers to the Front, ми й гадки не мали, наскільки складним для жінок і квір-осіб з Польщі стане десятиліття стрімких соціально-політичних змін, яке саме починалося. Але, можливо, саме завдяки цьому спонтанна ініціатива не зникла так швидко, як багато подібних явищ. Для жінок і квір-спільноти самоорганізація та стратегія DIY (зроби сам(а)) з вибору перетворилася на необхідність. Ми розуміємо DIY практики насамперед як низові жести: проголошення голосу, формування наративу та естетики, відкидання поділу на професійне й аматорське. Виборювання простору для себе в дискурсі та соціальному житті може бути фрустраційним, але водночас є надзвичайно творчою силою. Останні зіни — це вже понад 200-сторінкові антології, а сам обсяг діяльності GQTTF за ці 10 років значно зріс — ми видаємо книжки, організовуємо музичні й перформативні події, проводимо воркшопи, а головне — інтегруємо квір-феміністичну спільноту.

Голий плід — це не огляд квір-феміністичних мистецьких практик часів «доброї зміни»**, і навіть не «репрезентативна» ювілейна виставка — на сторінках зінів GQTTF з’явилося 515 (sic!) авторських постатей. У практиці митців, чиї роботи ми представляємо в Galerii Promocyjnej, стратегія «зроби сам(а)» — це також «вигадай себе сам(а)», doing yourself. Вони стирають межі між людським і пост- чи позалюдським. Не лише гендерні норми, але й саме буття людиною скидається, як незручний костюм. Замість принцеси, що цілує принца, зачарованого в жабу, — лебідка, яка пробиває жабу мечем, відлита в бронзі Вікторією Валендзік. Себулець залишає від стереотипного образу Афродіти лише мушлю — його Afrodytx — це фантастична, агендерна гібридна істота. Гетеронормативний хепі-енд розпадається на безліч альтернативних завершень також в інтерактивних відеороботах Eternal Engine.

І хоча спроби змінити світ найчастіше приречені на поразку, перед лицем виключення наївний оптимізм стає способом вижити. Практикувати поразку як стратегію опору — це наповнювати висихаюче болото власними сльозами, які малює Майя Янчар. У своїй абсурдності поразка стає піднесеною, як гігантська стріла кохання Надії Маркевич, яка не влучає в мішень і встромляється в землю. Нарешті, у відчайдушній спробі повернути собі суб’єктність, Беата Йоланда Несита народжує саму себе в автобіографічному рельєфі. Голий плід — це також розповідь про спільне дорослішання: дівчата-підлітки, які 10 років тому надсилали свої перші аматорські спроби до зінів GQTTF, сьогодні є активними учасницями польської мистецької сцени, важливими активістськими голосами, ініціаторками інших платформ, що створюють простір для тих, хто донедавна був його позбавлений.

Іноді нам достатньо простору готельного номеру, в якому втілюються квір-еротичні фантазії з фотографій Катаржини Шенайх. Інколи ж нам потрібні майже біблійні масштаби — Едем, населений двома Євами з полотен Ельки Краєвської. Ця виставка знаходиться десь посередині між ними. Саме в цьому «поміж» і дозріває однойменний голий плід.

_________________________

* U. Sommer, Голий плід, пер. А. Камінська, у: GQTTF zine #10: Conflict, Варшава 2021

** На щастя, майже одночасно в познанській галереї Arsenał відкрилася колективна виставка з такими ж засадами: Strefy LGBT+ (кураторська команда: Томек Павловскі-Ярмолаєв, Габі Скшипчак), триває до 31.08.2025

///

Художники: Eternal Engine (Martix Navrot & Jagoda Wójtowicz), Elka Krajewska, Maja Janczar, Nadia Markiewicz, Małgorzata Mycek, Beati Jolanda Niesyta, Ada Adu Rączka, Sebulec, Katarzyna Szenajch, Wiktoria Walendzik, Liliana Zeic

Куратори: Maja Demska, Aleksandra Kamińska

Girls and Queers to the Front: Aleksandra Kamińska, Agata Barbara Wnuk, Maria Halber, за підтримки Magdalena Rzepecka and Katarzyna Szenajch gqttf.pl

Бібліотека збірок: Małgorzata Mycek, Adu Rączka, Magdalena Rzepecka, Anna Wieszczyk, X-Philes, журнали з колекції GQTTF та вибрані видання Староміського дому культури.

Координація: Zuzanna Andruszko, Kinga Cieplińska,
У співпраці з Diana Krawiec (Dobromiła Dobro) / SDK відділу літературних проектів

Організатори: Galeria Promocyjna, Staromiejski Dom Kultury

Медіа-матронаж: DUMA MAG

Подія у FB: https://fb.me/e/5Ci0TPxud